Впровадження проблемного підходу під час вивчення частин мови

Актуальною в сучасній школі залишається проблема засвоєння учнями основних норм української мови, зокрема морфологічних у процесі вивчення частин мови у початкових класах.

Важливу роль у теорії і практиці освіти відіграють зміст, принципи і методи навчання. Сьогодні вже саме життя вимагає розробки і впровадження диференційованого підходу до освіти, активних прийомів, форм і методів навчання. У Законі України «Про освіту» наголошується на тому, що загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів. Важлива роль у цьому належить проблемному навчанню.

Проблемний підхід на уроках української мови розглядається як технологія розвивальної освіти, спрямована на активне одержання учнями знань, формування прийомів дослідницької пізнавальної діяльності, залучення до наукового пошуку творчості, виховання соціально значимих рис особистості [3]. Проблемний підхід базується на конструюванні творчих навчальних завдань, що стимулюють навчальний процес і підвищують загальну активність учнів. Воно формує пізнавальну спрямованість особистості, сприяє виробленню психологічної установки на подолання пізнавальних труднощів. 

На уроках  пояснення формування поняття про предмет пропонуємо наступні завдання, що дозволять учням самостійно вивести правило про те, що позначає іменник. 

Завдання 1: Порівняйте правий і лівий стовпчик.

Я учень першого класу.                              Я першого класу.

У пеналі лежать ручки й олівці.                У пеналі лежать.

Я кладу в портфель зошит,                      Я кладу в портфель.

Підручники й пенал.                                  Учитель ставить запитання.

1. Чи обидва записи слів є реченням?

2. Якщо ні, то чому?

3. Яке слово потрібно додати, щоб воно стало реченням?

4. Випишіть пропущені іменники, задаючи їм питання.

Висновок: слова, які позначають предмет, що відповідають на запитання «хто?» «що?» називаються іменниками.

Завдання 2. Давався ланцюжок слів:

Машина, літак, Марійка, Жучка, Веснянка, Полтава, лопата, Мурчик, Вінниця.

1. Можна чи серед цих слів виділити дві групи?

2. Якщо можна, то за яким принципом? (за написанням) .

Висновок: одні слова з великої букви, а інші з маленької. Чому?

3. У які групи можна визначити?

A) за іменами;

Б) назва міст, річок;

B) клички тварин.

4. На яке питання відповідають усі ці слова.

Висновок: власні імена – відповідають на запитання «що?» I «хто?» – це іменники імена людей і клички тварин відповідають на запитання «хто?» Усі інші власні імена відповідають на запитання «що?»

Для закріплення основним засобом створення проблемної ситуації служить інтеграція питань і практичних методів, які дозволяють знайти інваріантне рішення поставленого завдання. На цих уроках можна використати такі завдання:

Завдання 1. З даних слів випишіть іменники.

Холодно, сміливий, ніс, радість, кішка, сорока, горобець.

Завдання 2.

1. Розгляньте картинки:

2. Поставте запитання до верхніх картинок.

3.Поставте запитання до нижніх картинок.

4. Чим ці слова відрізняються одне від одного.

Завдання 3. Випишіть власні імена:

Прізвище Сидорчук, Озеро Світязь, Гора Говерла, Пустеля Сахара, Республіка Білорусь. Річка Тиса, Озеро Вікторія.

 Формування поняття істоти/неістоти. В українській мові категорія істоти/неістоти не являє собою особливих труднощів. У початкових  класах відбирається лише безперечний матеріал, який не вимагає граматичного визначення істоти/неістоти, а тільки лексичного (випадки типу лялька не розглядаються) . При поясненні пропонуємо використати такі завдання:

Завдання 1. Порівняти слово будинок, кіт

А) Чи може кіт виконувати дії? Доведіть це (бігати, стрибати);

Б) Чи може будинок виконувати якісь дії самостійно. Будинок може будуватися, стояти, ламатися, але всі ці дії вчиняються над ним кимось.

2. На яке питання відповідають слова «кіт» і «будинок»?

Висновок: слова, що відповідають на запитання «хто?» є істотами. Слова, що відповідають на запитання «що?» є неістотами.

Завдання 2. Порівняти слова:

Чим вони відрізняються? (за способом пересування)

Кіт – сам, літак – хтось, кінь – сам, машина – хтось.

3. Поставити запитання:

Висновок: Якщо предмет пересувається сам у просторі, то він істота (живий), і відповідає на запитання «хто?» (кінь, кіт) .

Якщо предмет не може пересуватися сам, то він неживий, відповідає на запитання «що?» (літак, машинa) .

Формування поняття роду. Категорія роду в українській мові є класифікаційною. Учні одержували уявлення про рід як про обов'язкову характеристику слова. Ми притримувалися думки, що методично доцільно будувати пояснення, використовуючи життєвий досвід учнів. Так дитині відомо, що всі люди діляться на чоловіків і жінок і відповідно слова, можуть бути чоловічого й жіночого роду. Спочатку приклади підбиралися за статевою ознакою (дівчинка, хлопчик), з поступовим абстрагуванням цього поняття (середній рід).

Відповідно до цього будуємо урок пояснення, на якому  застосовуються такі завдання:

Завдання 1. Випишіть зі словника слова птахів, що позначають тварин та птахів.

Вовк, ворон, заєць, корова, лисиця, півень, пес.

Питання вчителя: На що закінчуються ці слова. Давайте це відзначимо ось таким квадратом

А) розглянемо з вами слово вовк: Сірий вовк лежав на дорозі. За сірим вовком  гналися собаки. Що змінилося в слові вовк(ом)? Це ми й будемо брати у квадратик.

Б) розглянемо слово лисиця.

Велика ворона летіла.

Мисливець побачив велику ворон (у)

Що змінилося в слові ворон (а) ... Це й беремо у квадратик. Що залишилися слова аналогічно.

2. Запропонували дітям розподілити ці слова у дві групи за будь-якою ознакою. Спрямувати їх на можливість виділення чоловічого й жіночого роду.

3. Якщо діти не могли впоратися, то ми просили їх замінити слова вовк і ворона на інші більш короткі (займенники він і вона). Ці слова співвіднести з поняттям чоловічого й жіночого роду.

4. Питання: А якщо іменники вживаються лише в множині чи можна визначити рід?

Висновок: У множині родова приналежність пропадає.

Граматична модель роду іменників.

Прочитайте прислів'я.

Дерево цінують за плодами, а людину за справами.

Ліс і вода – брат і сестра.

Рослини – берегам порятунок.

1. Як дізнатися рід іменників?

Висновок: Щоб дізнатися рід іменника в множині потрібно цей іменник поставити в однину.

2. Випишіть іменники ж.р., ч. р., с. р.